Помаранчева революція: декілька слів про технічні аспекти.
Як саме охарактеризувати події, що ввійшли в історію України під назвою „Помаранчева
Революція” і свідками яких ми були, вирішувати кожному особисто. Кожна людина має
право на власну думку і, звісно, на власну оцінку цих подій. А право коментувати і надавати
професійну оцінку ми віддаємо засобам масової інформації. Проте одного не заперечить ніхто –
Україна вже ніколи не буде колишньою. А символом усіх цих подій став майдан Незалежності.
Власне, мова піде не про політичну оцінку подій останніх місяців, а про технічну їх сторону. Якщо ви пам‘ятаєте, по вулиці Хрещатик навпроти монумента Незалежності на тротуарі була встановлена сцена (розмір дзеркала – 8 х 6 метрів, загальна ширина сценічного комплексу з допоміжними конструкціями для екранів і систем звукового підсилення склала 32 метри). Спочатку організаторами було поставлене завдання озвучування більшої частини майдану Незалежності – від сцени до монумента Незалежності і суміжних „секторів” по вулиці Хрещатик, при цьому систему звукового підсилення передбачалось використовувати як у якості „концертної”, так і в якості „мовленнєвої”. Звісно, ніхто не очікував подальшого розвитку подій і не розраховував на таку кількість слухачів під час попередньої обробки і розрахунку системи звукового підсилення (була використана програма акустичного розрахунку Meyer Sound MAPP Online). Тим не менш, можна стверджувати, що поставлене завдання, навіть при подальшій зміні умов, було виконане. Але про все по черзі.
Для озвучування майдану Незалежності, включно із суміжними вулицями Городецького та Інститутської, були використані гучномовці Meyer Sound MILO, „розділені” на лівий та правий портали. Для підсилення звучання суббасової компоненти сигналу використовувались кардиоїдні суббасові гучномовці Meyer Sound M3D-Sub, підвішені в одному кластері із гучномовцями MILO, і Meyer Sound 650-P, розміщені перед сценою уздовж однієї лінії (сигнал подавався з центрального виходу основного пульта через лінію затримки). Для озвучування „бічних секторів” використовувались гучномовці Meyer Sound MSL-4, підвішені в крайніх клітках сценічного комплексу (вісім гучномовців з кожного боку). Для подачі сигналу на кожну сторону використовувались три лінії: два верхні ряди підвішувались в конфігурації Long Throw (тобто верхній ряд гучномовців підвішувався рупорами „до низу”). Під кожним кластером MSL-4 знизу з кожного боку встановлювалось по 3 суббасових гучномовця Meyer Sound PSW-2. Для керування системою використовувались два прилади Meyer Sound: LD-3 (для MILO і M3D-Sub) і LD-1A (для MSL-4 і PSW-2).
На окремий опис заслуговує обладнання, встановлене безпосередньо на сцені. Із самого початку було зрозуміло, що заплановані виступи не одного, і не двох гуртів, не кажучи вже про „офіційну частину”. Звісно, глядачі отримують значно більше задоволення від виступу великої кількості виконавців, проте з точки зору задоволення технічних вимог музикантів... це викликає певні труднощі, які, на щастя, неважко подолати. В результаті обробки переліків технічних вимог гуртів „В.В.”, „Океан Ельзи”, „Тартак” і „Мандри” була створена гнучка узагальнена схема комутації і розташування устаткування, яка, як показала подальша робота, дозволила без особливих проблем працювати усім виконавцям, незалежно від жанру, музичних інструментів і складу колективів. Для забезпечення „звукового комфорту” артистів на сцені використовувався 32-х канальний мікшерний пульт Allen&Heath GL 4000, сигнали з якого подавалися на шість моніторних ліній. Спочатку для перших трьох моніторних ліній були встановлені шість моніторів Meyer Sound USM-100P (по два монітори на кожну лінію), проте за браком місця на сцені два монітори зняли (по одному монітору з другої та третьої лінії). Для моніторингу барабанщика використовувались два суббасових гучномовця Meyer Sound PSW-2 і два монітори Meyer Sound USM-1P. Скарг від барабанщиків не було, хоча Сергій Сахно із гурту “В.В.” весь час просив вимкнути один PSW-2 та один монітор, оскільки йому вистачало рівня гучності. Окрім того, для гітаристів були встановлені підсилювачі Mesa Boogie Rectifier Dual Solo Head і Triple Solo Head та гітарні акустичні системи Mesa Boogie Rectifier Cabinet 4 x 12”. Сигнал бас гітари „знімався” з виходу попереднього підсилювача бас гітарного підсилювача Ampeg SVT-3PRO, до якого підключались дві акустичні системи Ampeg: 410HE и 15Е (відповідно 4 х 10” и 1 х 15”). Виключенням спочатку став бас гітарист групи „Мандри” Сергій Чегодаєв, який використовував гітарну радіосистему та свій власний мініатюрний попередній підсилювач SansAmps, з виходу якого сигнал подавався на спліттер й підсилювач Ampeg, однак після погіршення погодних умов і він повернувся до використання „старого доброго кабелю” та безпосередньому підключенню до підсилювача. Не пішли на ризик при використанні інструментальних радіосистем й музыканти гурту "В.В.", які при погіршенні погоди "про всяк випадок" використовували кабелі для підключення своїх інструментів.
В ролі основного пульта виступав 48-канальний Allen&Heath ML 5000, який, окрім безпосередніх функцій FOH-пульта, дозволяв проводити трансляцію сигналу з і на незалежний 5-й канал, парламентське телебачення, супутникове телебачення та радіо, а також забезпечував можливість усім присутнім на майдані слухати прямі включення із зали Верховного Суду України та парламенту.
Як вже було зазначено, виїхавши на монтаж 21 листопада 2004 року, ніхто - ні керівництво компанії, ні технічний персонал не могли собі уявити подальшого розвитку подій і того, що в дуже несприятливих умовах доведеться пропрацювати 41 добу, встановивши цим своєрідний рекорд тривалості роботи. Саме так: з 21 листопада 2004 року до 1 січня 2005 року апаратура працювала в безперервному режимі, і технічний персонал компанії ЦІЛОДОБОВО чергував на майданчику в надзвичайно несприятливих погодних умовах: у дощ, сніг, сильний мороз і сльоту. Особливо слід відзначити дії представників антидемократичної влади, що не давали дозволу і всіляко затягувало розгляд питання по узгодженому раніше (з урахуванням відповідних норм, передбачених Законодавством України) монтажу та встановленню сценічного комплексу на Майдані. В результаті чого абсолютно всі технічні служби були поставлені в практично неможливі часові рамки, що були відведені на монтаж, перевірку та еквалізацію апаратури, але ціною надзвичайних зусиль впорались із поставленим завданням.
Більш детальна інформація про системи звукового підсилення міститься у технічному звіті >>>.
Власне, мова піде не про політичну оцінку подій останніх місяців, а про технічну їх сторону. Якщо ви пам‘ятаєте, по вулиці Хрещатик навпроти монумента Незалежності на тротуарі була встановлена сцена (розмір дзеркала – 8 х 6 метрів, загальна ширина сценічного комплексу з допоміжними конструкціями для екранів і систем звукового підсилення склала 32 метри). Спочатку організаторами було поставлене завдання озвучування більшої частини майдану Незалежності – від сцени до монумента Незалежності і суміжних „секторів” по вулиці Хрещатик, при цьому систему звукового підсилення передбачалось використовувати як у якості „концертної”, так і в якості „мовленнєвої”. Звісно, ніхто не очікував подальшого розвитку подій і не розраховував на таку кількість слухачів під час попередньої обробки і розрахунку системи звукового підсилення (була використана програма акустичного розрахунку Meyer Sound MAPP Online). Тим не менш, можна стверджувати, що поставлене завдання, навіть при подальшій зміні умов, було виконане. Але про все по черзі.
Для озвучування майдану Незалежності, включно із суміжними вулицями Городецького та Інститутської, були використані гучномовці Meyer Sound MILO, „розділені” на лівий та правий портали. Для підсилення звучання суббасової компоненти сигналу використовувались кардиоїдні суббасові гучномовці Meyer Sound M3D-Sub, підвішені в одному кластері із гучномовцями MILO, і Meyer Sound 650-P, розміщені перед сценою уздовж однієї лінії (сигнал подавався з центрального виходу основного пульта через лінію затримки). Для озвучування „бічних секторів” використовувались гучномовці Meyer Sound MSL-4, підвішені в крайніх клітках сценічного комплексу (вісім гучномовців з кожного боку). Для подачі сигналу на кожну сторону використовувались три лінії: два верхні ряди підвішувались в конфігурації Long Throw (тобто верхній ряд гучномовців підвішувався рупорами „до низу”). Під кожним кластером MSL-4 знизу з кожного боку встановлювалось по 3 суббасових гучномовця Meyer Sound PSW-2. Для керування системою використовувались два прилади Meyer Sound: LD-3 (для MILO і M3D-Sub) і LD-1A (для MSL-4 і PSW-2).
На окремий опис заслуговує обладнання, встановлене безпосередньо на сцені. Із самого початку було зрозуміло, що заплановані виступи не одного, і не двох гуртів, не кажучи вже про „офіційну частину”. Звісно, глядачі отримують значно більше задоволення від виступу великої кількості виконавців, проте з точки зору задоволення технічних вимог музикантів... це викликає певні труднощі, які, на щастя, неважко подолати. В результаті обробки переліків технічних вимог гуртів „В.В.”, „Океан Ельзи”, „Тартак” і „Мандри” була створена гнучка узагальнена схема комутації і розташування устаткування, яка, як показала подальша робота, дозволила без особливих проблем працювати усім виконавцям, незалежно від жанру, музичних інструментів і складу колективів. Для забезпечення „звукового комфорту” артистів на сцені використовувався 32-х канальний мікшерний пульт Allen&Heath GL 4000, сигнали з якого подавалися на шість моніторних ліній. Спочатку для перших трьох моніторних ліній були встановлені шість моніторів Meyer Sound USM-100P (по два монітори на кожну лінію), проте за браком місця на сцені два монітори зняли (по одному монітору з другої та третьої лінії). Для моніторингу барабанщика використовувались два суббасових гучномовця Meyer Sound PSW-2 і два монітори Meyer Sound USM-1P. Скарг від барабанщиків не було, хоча Сергій Сахно із гурту “В.В.” весь час просив вимкнути один PSW-2 та один монітор, оскільки йому вистачало рівня гучності. Окрім того, для гітаристів були встановлені підсилювачі Mesa Boogie Rectifier Dual Solo Head і Triple Solo Head та гітарні акустичні системи Mesa Boogie Rectifier Cabinet 4 x 12”. Сигнал бас гітари „знімався” з виходу попереднього підсилювача бас гітарного підсилювача Ampeg SVT-3PRO, до якого підключались дві акустичні системи Ampeg: 410HE и 15Е (відповідно 4 х 10” и 1 х 15”). Виключенням спочатку став бас гітарист групи „Мандри” Сергій Чегодаєв, який використовував гітарну радіосистему та свій власний мініатюрний попередній підсилювач SansAmps, з виходу якого сигнал подавався на спліттер й підсилювач Ampeg, однак після погіршення погодних умов і він повернувся до використання „старого доброго кабелю” та безпосередньому підключенню до підсилювача. Не пішли на ризик при використанні інструментальних радіосистем й музыканти гурту "В.В.", які при погіршенні погоди "про всяк випадок" використовували кабелі для підключення своїх інструментів.
В ролі основного пульта виступав 48-канальний Allen&Heath ML 5000, який, окрім безпосередніх функцій FOH-пульта, дозволяв проводити трансляцію сигналу з і на незалежний 5-й канал, парламентське телебачення, супутникове телебачення та радіо, а також забезпечував можливість усім присутнім на майдані слухати прямі включення із зали Верховного Суду України та парламенту.
Як вже було зазначено, виїхавши на монтаж 21 листопада 2004 року, ніхто - ні керівництво компанії, ні технічний персонал не могли собі уявити подальшого розвитку подій і того, що в дуже несприятливих умовах доведеться пропрацювати 41 добу, встановивши цим своєрідний рекорд тривалості роботи. Саме так: з 21 листопада 2004 року до 1 січня 2005 року апаратура працювала в безперервному режимі, і технічний персонал компанії ЦІЛОДОБОВО чергував на майданчику в надзвичайно несприятливих погодних умовах: у дощ, сніг, сильний мороз і сльоту. Особливо слід відзначити дії представників антидемократичної влади, що не давали дозволу і всіляко затягувало розгляд питання по узгодженому раніше (з урахуванням відповідних норм, передбачених Законодавством України) монтажу та встановленню сценічного комплексу на Майдані. В результаті чого абсолютно всі технічні служби були поставлені в практично неможливі часові рамки, що були відведені на монтаж, перевірку та еквалізацію апаратури, але ціною надзвичайних зусиль впорались із поставленим завданням.
Більш детальна інформація про системи звукового підсилення міститься у технічному звіті >>>.
Інтерв'ю:
