Інтерв'ю
з фронтменом та вокалістом групи 5'nizza Саном (Андрій Запорожець).
- Я знаю, що 5'nizza тільки сьогодні приїхала. Звідки?
- Взагалі ми з Харкова, але зараз приїхали з Москви.
- Тобто ви спеціально приїхали сюди, щоб підтримати людей, які тут мітингують?
- Певна річ. Я бачу, скільки тут людей і я справді дуже пишаюся своїм народом, тому що він не просто не погоджується з тим, що йому запропонували, а й виборює своє право, свій вибір. Я підтримую свій народ на всі 100%, я бажав відразу приїхати, але з Харкова приїхати було просто неможливо, а потім було забагото всього у Москві, і ми відразу, як тільки змогли, приїхали підтримати людей.
- Скажи, а ти сам голосував за Ющенка?
- Так, я голосував за Ющенка.
- А чому саме він?
- Я відверто скажу: я голосував проти Януковича. Я з самого початку був настільки проти нього, що для мене не було іншого вибору, окрім Ющенко.
- Скажить, ви якось підтримуєте людей, які живуть тут у наметовому містечку?
- Так, певна річ. Зараз ми відіграємо концерт в "44", відпочинемо годину і підемо до людей...
- Я знаю, що 5'nizza тільки сьогодні приїхала. Звідки?
- Взагалі ми з Харкова, але зараз приїхали з Москви.
- Тобто ви спеціально приїхали сюди, щоб підтримати людей, які тут мітингують?
- Певна річ. Я бачу, скільки тут людей і я справді дуже пишаюся своїм народом, тому що він не просто не погоджується з тим, що йому запропонували, а й виборює своє право, свій вибір. Я підтримую свій народ на всі 100%, я бажав відразу приїхати, але з Харкова приїхати було просто неможливо, а потім було забагото всього у Москві, і ми відразу, як тільки змогли, приїхали підтримати людей.
- Скажи, а ти сам голосував за Ющенка?
- Так, я голосував за Ющенка.
- А чому саме він?
- Я відверто скажу: я голосував проти Януковича. Я з самого початку був настільки проти нього, що для мене не було іншого вибору, окрім Ющенко.
- Скажить, ви якось підтримуєте людей, які живуть тут у наметовому містечку?
- Так, певна річ. Зараз ми відіграємо концерт в "44", відпочинемо годину і підемо до людей...
Інтерв'ю
з фронтменом групи "Плач Єремії" Тарасом Чубаєм.
- Добридень. Тарасе. Я знаю, що зараз багато артистів переривають свої турне, щоб підтримати мітингуючих українців. Ви теж звідкись приїхали чи були тут, у Києві?
- Я зараз приїхав з Варшави, куди літав на один день. Там відбувався концерт на підтримку людей, які зараз мітингують в Києві. Там було понад 5 тисяч поляків на концерті, виступали відомі польські артисти, групи, актори, і зокрема я виступав, і навіть мав честь співати в кінці концерту гімн України разом із ...гуртом людей, бо натовп не хочеться казати...
- І що, поляки дійсно нас так підтримують?
- Вони супер підтримують! Урядовці польські ходять з оранжевими кокардами на костюмах, весь Уряд польський, Сейм підтримує. В центрі Варшави на Палаці культури величезна будова - 200-метрова оранжева фана. І на Драматичному театрі також - Варшава майже вся помаранчева, полки підтримують нас дуже.
- Чому Ви особисто підтримуєте Ющенка?
- Тому що він "наша" людина. Можливо, це прозвучить так голосно, але це Людина з великої літери, хороша, нормальна людина, якій можна вірити, яку я знаю вже давно, якій я довіряю.
- Скажіть, будь ласка, як Ви вважаєте, чим закінчиться цей мітинг? Ющенко переможе?
- Без сумніву.
- А як щодо ймовірності військового конфлікту? Тобто застосування сили з боку діючої влади?
- Я думаю, що від цієї влади можна чекати чого завгодно, і треба берегтися, але ми все одно переможемо. І справа не в перемозі Ющенка, український народ переміг вже, просто Ющенко - це представник цього народу, і він також переміг.
- Добридень. Тарасе. Я знаю, що зараз багато артистів переривають свої турне, щоб підтримати мітингуючих українців. Ви теж звідкись приїхали чи були тут, у Києві?
- Я зараз приїхав з Варшави, куди літав на один день. Там відбувався концерт на підтримку людей, які зараз мітингують в Києві. Там було понад 5 тисяч поляків на концерті, виступали відомі польські артисти, групи, актори, і зокрема я виступав, і навіть мав честь співати в кінці концерту гімн України разом із ...гуртом людей, бо натовп не хочеться казати...
- І що, поляки дійсно нас так підтримують?
- Вони супер підтримують! Урядовці польські ходять з оранжевими кокардами на костюмах, весь Уряд польський, Сейм підтримує. В центрі Варшави на Палаці культури величезна будова - 200-метрова оранжева фана. І на Драматичному театрі також - Варшава майже вся помаранчева, полки підтримують нас дуже.
- Чому Ви особисто підтримуєте Ющенка?
- Тому що він "наша" людина. Можливо, це прозвучить так голосно, але це Людина з великої літери, хороша, нормальна людина, якій можна вірити, яку я знаю вже давно, якій я довіряю.
- Скажіть, будь ласка, як Ви вважаєте, чим закінчиться цей мітинг? Ющенко переможе?
- Без сумніву.
- А як щодо ймовірності військового конфлікту? Тобто застосування сили з боку діючої влади?
- Я думаю, що від цієї влади можна чекати чого завгодно, і треба берегтися, але ми все одно переможемо. І справа не в перемозі Ющенка, український народ переміг вже, просто Ющенко - це представник цього народу, і він також переміг.
Інтерв'ю
з Фаготом, фронтменом групи "Танок на майдані Конго".
- Я знаю, що ТНМК з першого дня підтримує цю акцію на Майдані. Чому ви вирішили підтримати цих людей?
- Ми не тільки з першого дня підтримуємо людей, ми з ними з початку виборів.
- А чому ти підтримуєш Ющенка?
- А кого ще? Справа в тому, що цей кандидат - єдиний, який може щось змінити, насправді в це віриться. А решта... розумієш, просто розводиш руками і розумієш, що вони створені тільки для того, щоб відтягувати голоси.
- Ти підтримуєш тих людей, які знаходяться тут, у наметовому містечку?
- Так, було, ми ходили просто з гітарою, розважали людей. Пили чай, спілкувались - людям цікаво отак просто посидіти, пограти, поспівати разом...
- Скажи, як ти думаєш, чи може цей мирний мітинг закінчитися збройним конфліктом? Чи може піти на це влада?
- Знаєш, аналізуючи усе те, що влада зробила до того, я не викреслюю такого моменту. Від влади можна чекати всього, чого завгодно.
- А як ти думаєш, люди вистоять?
- Якщо під автоматами, то само собою, що можуть розігнати всіх. Але дух вистоїть!
- І врешті-решт, Ющенко прийде до влади?
- Я в це вірю.
- Я знаю, що ТНМК з першого дня підтримує цю акцію на Майдані. Чому ви вирішили підтримати цих людей?
- Ми не тільки з першого дня підтримуємо людей, ми з ними з початку виборів.
- А чому ти підтримуєш Ющенка?
- А кого ще? Справа в тому, що цей кандидат - єдиний, який може щось змінити, насправді в це віриться. А решта... розумієш, просто розводиш руками і розумієш, що вони створені тільки для того, щоб відтягувати голоси.
- Ти підтримуєш тих людей, які знаходяться тут, у наметовому містечку?
- Так, було, ми ходили просто з гітарою, розважали людей. Пили чай, спілкувались - людям цікаво отак просто посидіти, пограти, поспівати разом...
- Скажи, як ти думаєш, чи може цей мирний мітинг закінчитися збройним конфліктом? Чи може піти на це влада?
- Знаєш, аналізуючи усе те, що влада зробила до того, я не викреслюю такого моменту. Від влади можна чекати всього, чого завгодно.
- А як ти думаєш, люди вистоять?
- Якщо під автоматами, то само собою, що можуть розігнати всіх. Але дух вистоїть!
- І врешті-решт, Ющенко прийде до влади?
- Я в це вірю.
Інтерв'ю
з фронтменом групи "Тартак" Сашком Положинським.
- Я знаю, що ти підтримуєш цей мітинг із самого першого дня. Скажи, чому ти це робиш?
- Ну, як, таких приємних людей гріх не підтримувати. Звичайно, я не можу сказати, що все ідеально, серед цих людей є різні люди: є люди випадкові, є люди, які в цьому бачать певну свою вигоду: поїсти на шару або десь там під шумок сто грам випити за компанію, є люди п'яні, але більшість людей - це ті, які викликають в мене не тільки повагу, але й величезне захоплення - люди, які виходять на вулиці, щоб свідомо боротися за свої права, за своє краще життя. Цих людей можна навіть візуально вирізняти: в них по-справжньому очі світяться, вони горять якимось внутрішнім вогнем, і тим вони виділяються зі звичного кола людей, яких ми звикли бачити в Україні. Бачачи велику кількість саме таких людей, бачачи їх у великій концентрації, хочеться їх справді підтримати, щоб вони лишалися такими назавжди, щоб після того, як їхнє життя зміниться на краще, розвивалися і далі.
- Скажи, а чому ти сам підтримуєш Ющенка?
- Це давня симпатія. Ще в часи, коли я вчився на економічному факультеті Луцького державного технічного університету, Віктор Андрійович був головою Національного Банку, вже тоді я, молодий майбутній фахівець з економіки, дуже поважав його, як фахівця-практика. Потім, коли були вибори президента в Україні, я дуже шкодував, що Ющенко не балотується - я б за нього точно голосував. Я був радий, коли Ющенка призначили прем'єр-міністром, я майже фізично відчував ті зімни на краще, і дуже переживав, коли Віктору Андрійовичу і його команді не дали закінчити те, що він почав, довести все до логічно кінця. І, власне, з того часу я почав підтримувати Ющенка ще й як політика, не тільки як економіста, фінансиста. Вже "Тартаком" ми їздили в тур на підтримку "Нашої України" перед виборами до Верховної Ради у 2002 році, ну і з тих пір ми постійно на контакті з представниками "Нашої України", і зрозуміло, що коли нам запропонували поїхати на підтримку Віктора Андрійовича, як кандидата в президенти, ми не відмовилися. Ну, а тут уже, ти розумієш, мова йде не проте, чи підтримую я Віктора Ющенка, мова йде про те, чи підтримую я український народ, чи підтримую ті зміни на краще, яких вимагає цей український народ, який я підтримую.
- Скажи, як ти думаєш, чи може діюча влада зараз піти на збройний конфлікт, аби запобігти своєму усуненню?
- Я думаю, що це можливо. Але чим довше вони з тим затягують, тим більша ймовірність, що того не буде, бо все більше сили з'являється у нас. Якщо вони це не зробили спочатку, то навряд зроблять пізніше, оскільки все більше представників силових структур: і армія, і міліція, і служба безпеки України переходять на нашу сторону. Я думаю, що ще трішечки, і вже у влади не залишиться нікого, хто міг би цю силу застосувати.
- Скажи, а "Тартак" безпосередньо підтримує людей, які живуть тут на Майдані, в наметовому містечку?
- Так, звичайно, ми кілька разів відвідували наметове містечко, одного разу співали просто ходили і співали пісні. Там були хлопці з Танку на майдані Конго, і ми просто ходили і співали пісень, спілкувались з людьми. Але, як правило, вся та підтримка, яку я намагаюся надавати людям - то психологічна підтримка: намагаюся піднімати людям настрій, спілкуюся з людьми. Якщо є в мене якась інформація про те, що необхідно, я завжди намагаюся донести ту інформацію тому, кому потрібно, або допомогти в реалізації цих потреб.
- А як ти думаєш, врешті-решт Ющенко переможе?
- Знову ж таки питання не в перемозі Ющенко, а в перемозі українського народу. А народ переможе обов'язково.
- Але народ переможе з Ющенко у якості президента?
- Це вже зараз взаємопов'язано: ми кажемо "Ющенко" - розуміємо "Народ", кажемо "Народ" - розуміємо "Ющенко".
- Я знаю, що ти підтримуєш цей мітинг із самого першого дня. Скажи, чому ти це робиш?
- Ну, як, таких приємних людей гріх не підтримувати. Звичайно, я не можу сказати, що все ідеально, серед цих людей є різні люди: є люди випадкові, є люди, які в цьому бачать певну свою вигоду: поїсти на шару або десь там під шумок сто грам випити за компанію, є люди п'яні, але більшість людей - це ті, які викликають в мене не тільки повагу, але й величезне захоплення - люди, які виходять на вулиці, щоб свідомо боротися за свої права, за своє краще життя. Цих людей можна навіть візуально вирізняти: в них по-справжньому очі світяться, вони горять якимось внутрішнім вогнем, і тим вони виділяються зі звичного кола людей, яких ми звикли бачити в Україні. Бачачи велику кількість саме таких людей, бачачи їх у великій концентрації, хочеться їх справді підтримати, щоб вони лишалися такими назавжди, щоб після того, як їхнє життя зміниться на краще, розвивалися і далі.
- Скажи, а чому ти сам підтримуєш Ющенка?
- Це давня симпатія. Ще в часи, коли я вчився на економічному факультеті Луцького державного технічного університету, Віктор Андрійович був головою Національного Банку, вже тоді я, молодий майбутній фахівець з економіки, дуже поважав його, як фахівця-практика. Потім, коли були вибори президента в Україні, я дуже шкодував, що Ющенко не балотується - я б за нього точно голосував. Я був радий, коли Ющенка призначили прем'єр-міністром, я майже фізично відчував ті зімни на краще, і дуже переживав, коли Віктору Андрійовичу і його команді не дали закінчити те, що він почав, довести все до логічно кінця. І, власне, з того часу я почав підтримувати Ющенка ще й як політика, не тільки як економіста, фінансиста. Вже "Тартаком" ми їздили в тур на підтримку "Нашої України" перед виборами до Верховної Ради у 2002 році, ну і з тих пір ми постійно на контакті з представниками "Нашої України", і зрозуміло, що коли нам запропонували поїхати на підтримку Віктора Андрійовича, як кандидата в президенти, ми не відмовилися. Ну, а тут уже, ти розумієш, мова йде не проте, чи підтримую я Віктора Ющенка, мова йде про те, чи підтримую я український народ, чи підтримую ті зміни на краще, яких вимагає цей український народ, який я підтримую.
- Скажи, як ти думаєш, чи може діюча влада зараз піти на збройний конфлікт, аби запобігти своєму усуненню?
- Я думаю, що це можливо. Але чим довше вони з тим затягують, тим більша ймовірність, що того не буде, бо все більше сили з'являється у нас. Якщо вони це не зробили спочатку, то навряд зроблять пізніше, оскільки все більше представників силових структур: і армія, і міліція, і служба безпеки України переходять на нашу сторону. Я думаю, що ще трішечки, і вже у влади не залишиться нікого, хто міг би цю силу застосувати.
- Скажи, а "Тартак" безпосередньо підтримує людей, які живуть тут на Майдані, в наметовому містечку?
- Так, звичайно, ми кілька разів відвідували наметове містечко, одного разу співали просто ходили і співали пісні. Там були хлопці з Танку на майдані Конго, і ми просто ходили і співали пісень, спілкувались з людьми. Але, як правило, вся та підтримка, яку я намагаюся надавати людям - то психологічна підтримка: намагаюся піднімати людям настрій, спілкуюся з людьми. Якщо є в мене якась інформація про те, що необхідно, я завжди намагаюся донести ту інформацію тому, кому потрібно, або допомогти в реалізації цих потреб.
- А як ти думаєш, врешті-решт Ющенко переможе?
- Знову ж таки питання не в перемозі Ющенко, а в перемозі українського народу. А народ переможе обов'язково.
- Але народ переможе з Ющенко у якості президента?
- Це вже зараз взаємопов'язано: ми кажемо "Ющенко" - розуміємо "Народ", кажемо "Народ" - розуміємо "Ющенко".
Інтерв'ю
із Тарасом Петриненко.
- Я знаю, що Ви з першого дня підтримуєте людей на майдані, - чому?
- Ну, по-перше, тому що я підтримую Віктора Ющенка вже багато років. Ще коли він працював Головою Нацбанку, я вже знав цього чоловіка і знав, що то є наш майбутній президент. А по-друге, зараз наша нація постає з нічого, як то кажуть, ми всі це чудово бачимо, і не підтримувати цих людей означає не підтримувати самого себе.
- Вже традиційно Віктор Ющенко виходить на майданівську сцену під акомпанемент музики з вашої пісні, - як Ви до того ставитесь?
- Знаєте, я щасливий, що моя пісня працює. Це саме той випадок, коли пісня - це не просто продукт шоу-бізнесу, а, мабуть, щось більше. Коли я її писав, я про це взагалі не думав, можливо, тому так і сталося.
- Скажіть, будь ласка, як ви ставитесь до тих зірок української естради, які підтримують Віктора Януковича?
- Це їх особиста справа. І в кожному окремому випадку там є якісь певні підстави, переважно меркантильні.
- Тобто той факт, що якийсь Ваш колега підтримує Віктора Януковича, не є для Вас приводом втратити повагу до тої людини або переглянути своє відношення до неї?
- Ви розумієте, на рахунок поваги - це залежить від... Є серед тих людей виконавці, які голосували за Ющенка, а співали за Януковича, і це вже ніяк не претендує на повагу. Але ті, які щиро і голосували, і співали за Януковича - будь ласка, це їхня справа, їхній вибір, і я не маю підстав перестати поважати їх за це.
- Як відомо, рушійною силою Помаранчевої Революції стало студентство, яке переважно знаходиться зараз у наметовому містечку. Що в би могли їм побажати?
- Та тут навіть не бажати, тут мені просто треба поздоровити самого себе із тим, що я дожив до того, що побачив таке українське студентство. Розумієте, я пригадую 1991-й рік, коли були перші спроби студентів змінити щось в Україні, тоді не дотягли і кількісно, і якісно, це ще були тільки початки. І абсолютною несподіванкою було те, що я побачив цього разу: красивих, прекрасних молодих людей. Я багато поїздив по світу, і такої красивої молоді я, по правді, не зустрічав. І знаю, що взагалі наші - найкращі!
- Дякую. Слава Україні!
- Героям - слава!
- Я знаю, що Ви з першого дня підтримуєте людей на майдані, - чому?
- Ну, по-перше, тому що я підтримую Віктора Ющенка вже багато років. Ще коли він працював Головою Нацбанку, я вже знав цього чоловіка і знав, що то є наш майбутній президент. А по-друге, зараз наша нація постає з нічого, як то кажуть, ми всі це чудово бачимо, і не підтримувати цих людей означає не підтримувати самого себе.
- Вже традиційно Віктор Ющенко виходить на майданівську сцену під акомпанемент музики з вашої пісні, - як Ви до того ставитесь?
- Знаєте, я щасливий, що моя пісня працює. Це саме той випадок, коли пісня - це не просто продукт шоу-бізнесу, а, мабуть, щось більше. Коли я її писав, я про це взагалі не думав, можливо, тому так і сталося.
- Скажіть, будь ласка, як ви ставитесь до тих зірок української естради, які підтримують Віктора Януковича?
- Це їх особиста справа. І в кожному окремому випадку там є якісь певні підстави, переважно меркантильні.
- Тобто той факт, що якийсь Ваш колега підтримує Віктора Януковича, не є для Вас приводом втратити повагу до тої людини або переглянути своє відношення до неї?
- Ви розумієте, на рахунок поваги - це залежить від... Є серед тих людей виконавці, які голосували за Ющенка, а співали за Януковича, і це вже ніяк не претендує на повагу. Але ті, які щиро і голосували, і співали за Януковича - будь ласка, це їхня справа, їхній вибір, і я не маю підстав перестати поважати їх за це.
- Як відомо, рушійною силою Помаранчевої Революції стало студентство, яке переважно знаходиться зараз у наметовому містечку. Що в би могли їм побажати?
- Та тут навіть не бажати, тут мені просто треба поздоровити самого себе із тим, що я дожив до того, що побачив таке українське студентство. Розумієте, я пригадую 1991-й рік, коли були перші спроби студентів змінити щось в Україні, тоді не дотягли і кількісно, і якісно, це ще були тільки початки. І абсолютною несподіванкою було те, що я побачив цього разу: красивих, прекрасних молодих людей. Я багато поїздив по світу, і такої красивої молоді я, по правді, не зустрічав. І знаю, що взагалі наші - найкращі!
- Дякую. Слава Україні!
- Героям - слава!
Інтерв'ю
з Марією Бурмакою.
- Ви з перших днів Революції з народом на майдані - чому ви вирішили підтримати цих людей?
- Тому що я виходила на сцену у 1989 році на "Червоній Руті", коли вперше був піднятий блакитно-жовтий прапор - і от вже п'ятнадцять років я хотіла побачити те, що відбувається на майдані сьогодні. Я пам'ятаю 1991 рік, коли я брала участь у голодуванні студентів. Я насправді завжди спілкувалась із Віктором Андрійовичем Ющенко, я завжди запрошую його на свої концерти, запросила і на презентацію мого останнього диска цього літа - "Диска № 9". Він пообіцяв мені прийти і прийшов. Я їздила в підтримку Віктора Ющенка - Суми, Житомир, Полтава до першого туру виборів, і Харків - після першого туру виборів. Тому було б більш дивно, якби мене зараз тут не було.
- Ви особисто підтримуєте Віктора Ющенка, а як Ви ставитесь до тих зірок української естради, які підтримують Віктора Януковича?
- В тому, що я підтримую Віктора Андрійовича, є дуже суб'єктивний момент, оскільки я знаю його як людину моральну, в даному випадку я підтримую друга. Але навіть якби я його не знала особисто, все одно за нього голосувала б, оскільки я хочу, щоб Україна встала з колін, і для мене абсолютно неприйнятно було б голосувати за кандидата від влади. Якщо ті артисти, які агітували і виступали на концертах за Віктора Януковича, насправді і голосували за нього, то це їхнє право, їхні справа. Інша справа, що з огляду на те, скільки ми зараз знаємо про Віктора Януковича, я не розумію їхнього вибору, але Бог усіх розсудить. Я можу казати лише за себе.
- Що б ви могли побажати тим людям, які зараз перебувають у наметовому містечку?
- Перш за все, не захворіти (посміхається). Відчути смак цього життя, тому що є багато людей, які зараз хотіли б бути на їхньому місці. Найголовніше завдання, яке стоїть сьогодні перед ними, це, по-перше, там бути, по-друге, не захворіти. А все решта вони і так зроблять.
- Ви з перших днів Революції з народом на майдані - чому ви вирішили підтримати цих людей?
- Тому що я виходила на сцену у 1989 році на "Червоній Руті", коли вперше був піднятий блакитно-жовтий прапор - і от вже п'ятнадцять років я хотіла побачити те, що відбувається на майдані сьогодні. Я пам'ятаю 1991 рік, коли я брала участь у голодуванні студентів. Я насправді завжди спілкувалась із Віктором Андрійовичем Ющенко, я завжди запрошую його на свої концерти, запросила і на презентацію мого останнього диска цього літа - "Диска № 9". Він пообіцяв мені прийти і прийшов. Я їздила в підтримку Віктора Ющенка - Суми, Житомир, Полтава до першого туру виборів, і Харків - після першого туру виборів. Тому було б більш дивно, якби мене зараз тут не було.
- Ви особисто підтримуєте Віктора Ющенка, а як Ви ставитесь до тих зірок української естради, які підтримують Віктора Януковича?
- В тому, що я підтримую Віктора Андрійовича, є дуже суб'єктивний момент, оскільки я знаю його як людину моральну, в даному випадку я підтримую друга. Але навіть якби я його не знала особисто, все одно за нього голосувала б, оскільки я хочу, щоб Україна встала з колін, і для мене абсолютно неприйнятно було б голосувати за кандидата від влади. Якщо ті артисти, які агітували і виступали на концертах за Віктора Януковича, насправді і голосували за нього, то це їхнє право, їхні справа. Інша справа, що з огляду на те, скільки ми зараз знаємо про Віктора Януковича, я не розумію їхнього вибору, але Бог усіх розсудить. Я можу казати лише за себе.
- Що б ви могли побажати тим людям, які зараз перебувають у наметовому містечку?
- Перш за все, не захворіти (посміхається). Відчути смак цього життя, тому що є багато людей, які зараз хотіли б бути на їхньому місці. Найголовніше завдання, яке стоїть сьогодні перед ними, це, по-перше, там бути, по-друге, не захворіти. А все решта вони і так зроблять.
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Интерв'ю та фото: Олександра Дрік.
Интерв'ю та фото: Олександра Дрік.