Інтерв‘ю з учасниками групи „МСН Band”, що приїхала з Чехії підтримати українців під час Помаранчевої Революції.

4 грудня, в один зі звичайних днів Помаранчевої Революції, що на кілька місяців стала нормою життя для багатьох українців, на Помаранчеву сцену у Києві, палаючи активним бажанням підтримати страйкуючих українців, під помаранчевими стягами вийшла нікому не відома чеська група „МСН Band”. Проте з‘ясувати, що вони і є та сама іноземна група, яку в помаранчевих кулуарах обговорювали давно і з дивовижною постійністю, виявилось завданням з непростих – учасники групи поводили себе тихо, стояли осторонь і, складалось враження, намагались нікому не траплятися на очі. Абсолютно випадково опинившись біля двох незнайомців в закритій зоні за сценою на майдані, я подумала, що, мабуть, слід таки зав‘язувати з кавою і переходити на чай з лимоном, оскільки їх мови, не зважаючи на усі мої намагання, я зрозуміти так і не змогла. „Це кінець, - подумалось. – Час купляти капелюха й відігрівати змерзлий мозок”. Усе, проте, виявилось не настільки трагічно. Капелюх міг зачекати на поличках крамниць, а от із помаранчевим шарфом довелося на деякий час розлучитися – ним у якості стрічки в терміновому порядку довелося пожертвувати на величезних розмірів прапор Чехії, яким пізніше розмахували зі сцени артисти. Характерно, що позичили річ, користуючись красивою англійською мовою, а це ще більше впевнило мене у власній неспроможності подальшого знаходження на морозі. Одним словом, кооперація була успішною, і за кілька хвилин я вже тримала в руках диктофон, розмовляючи із першою людиною у групі.
- Як би ви прокоментували те, що відбувається на майдані?
- Мені подобається, як організована ця революція. Я спостерігав за тим, що відбувається на цій сцені і підсумував, що найбільша поп-зірка в Україні – це Ющенко.

- Чому ви вирішили приїхати до України та підтримати українців?
- Ми хотіли побачити Київ. Ми хотіли приїхати сюди і грати людям, які стануть безпосередніми свідками першої української перемоги. З досвіду Чеської революції (революція 1977 року; була створена найвидатніша чеська опозиційна група під назвою „Хартія 77”, що діяла в період так званої „нормалізації” – урядового політичного напрямку, що виник після окупації Чехословаччини військами Варшавського договору в 1968 році – прим. авт.) ми знаємо, наскільки важко боротися за своє право на чесність та демократію. І ми знаємо, наскільки це небезпечно, тому будьте обережні. Нам важко судити, добре чи погано те, що відбувається в Україні сьогодні. Ви молодці, що боретеся за свої права, проте ніхто не знає, що вас чекає в кінці, і це, мабуть, найважче з усього: не знати, що чекає на тебе попереду, але продовжувати боротьбу. Люди змінюються, коли отримують владу. Ми бажаємо вам успіху і віримо у вашу перемогу. Європі потрібна демократична Україна!

- Як поставились родини, друзі, рідні до вашого візиту в Україну у цей неспокійний час?
- Нас підтримували, хоча й побоювались відпускати, оскільки те, що транслюють по телебаченню, насправді не відповідає дійсності. Тут набагато спокійніше та миролюбніше, ніж ми очікували. На жаль, привезти сюди своїх рідних ми не могли – брак бюджету. Хоча це все одно було б зайвим, оскільки ми прилетіли сьогодні і завтра ж летимо назад.

- Наскільки група “MCH Band” популярна в Чехії?
- Група була особливо популярна у 80-90 роках. Нині в Чехії багато нових рок-гуртів, але “MCH Band” залишається відомою, як один з найбільш серйозних рок-гуртів. Але наша музика не для широких мас. Я б не сказав, що вона інтелектуальна, але все ж таки розрахована на мислячих людей.

- До якого стилю належить ця музика?

- Почуєте. Це кожен вирішує ля себе сам.

На цьому спілкування із офіційним представником групи було завершено, проте мені вдалося поспілкуватись із журналістом, який приїхав разом із групою, аби потім написати статтю про те, як підтримують один одного братні народи. Зокрема Ден (так звали журналіста) розповів, що приїздити до України було боязно, адже ніхто не знав, наскільки агресивними можуть виявитися українці. На превелику радість усіх, українці виявились досить миролюбними. Музиканти, їх супроводжувачі і журналіст раділи вируючому натовпу і демонстрували клаптики помаранчевої матерії, які дуже доречно були випадково виявлені на одязі. А статтю чеського журналіста можна почитати за цим посиланням: http://www.praguepost.com/P03/2004/Art/1209/news9.php

А ще мені пощастило поспілкуватись із представником гурту, який, власне, і був головним ініціатором його приїзду сюди. Яким вітром його, поляка за національністю, що мешкає в Сполучених Штатах, занесло до України, так і залишилось нерозгаданою таємницею для мене, оскільки ця людина виявилось досить мовчазною. Єдине, про що він говорив з ентузіазмом, так це про фінансування обох кандидатів на президентське крісло. В графу „Ющенко” він впевнено записав „Америка”, аргументуючи це тим, що він працює і мешкає там, а тому знає, про що говорить, а до графи „Янукович”, не виявивши особливої винахідливості, заніс Російську Федерацію. Дивувало лише одне – наскільки агресивно ця людина наполягала на тому, що саме вказані країни фінансують кандидатів. Чому? Малоймовірним видається, що поляк за походженням й американець за пропискою жалкує через те, що українці все ще можуть бути від когось залежними. У той самий час, він не виказував підтримки жодній зі сторін. Складалось загальне враження, що людина просто змерзла.

І наостанку. Музику “MCH Band” дійсно важко назвати „масовою”. Характерно, що під час виступу групи зазвичай гамірливий та вируючий натовп завмер і замовк – психоделічні ритми й звуки соліста та дивних інструментів на певний час зачарували натовп. Було якось не по собі – складалося враження масового гіпнозу. Дійсно, музика цієї групи ідеально підійшла би для медитацій. Не знаю, наскільки доречною була присутність гурту на Революційній Сцені. Особливо після шалених танців таких улюблених революційних музичних команд, як „ТНМК”, „Океан Ельзи”, „Тартак” та „GreenБджоли” – авторів такого популярного „народного” хіта, що починається зі слів: „Фальсифікаціям – НІ! Махінаціям – НІ! Понятіям – НІ! НІ – брехні!”. Однак, як мінімум, на одного фаната у групи “MCH Band” побільшало: одразу після їх виступу за сцену прибігла дівчина і, сильно потягнувши мене за рукав (я якраз опинилась біля огорожі), попросила дізнатись, де можна дістати записи групи. До цього часу мені урочисто вручили чотири альбоми цієї групи, один з яких в моїх руках і помітила новоявлена прихильниця. Вона слізно благала мене дістати хоча б касетку і їй. Я скористалась службовим станом і дістала їй екземпляр. Приємно зробити хорошу справу :)

"Слава Україні! Героям - слава!"


------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Інтерв'ю та фото: О.Дрік.